РЕФОРМА ДЕРЖУПРАВЛІННЯ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВИ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті авторка аналізує реформи державного управління, які проводяться в Данії, Польщі, Естонії, а також шляхи оптимізації державної служби в України. У статті підкреслюється, що проведення реформ у сфері держуправління безпосередньо впливає на підвищення інституційної спроможності держави. Зазначається, що стратегія реформи державного управління насамперед повинна мати чітко визначені пріоритети. Наприклад, в Україні в рамках реформи державного управління планується скоротити близько 20 тис. робочих місць держслужбовців, а також зменшити на третину кількість міністерств, що на перший погляд здається привабливим, проте потребує обґрунтування доцільності такого кроку. Пропозиції скорочення кількості чиновників завжди були одними з головних пунктів реформ державного управління в багатьох країнах. Наприклад, у 2018 р. група впливових естонських підприємців створила Фонд державної реформи, метою якого було підготувати план державної реформи, спрямованої на різке скорочення розміру державних органів Естонії. Також думка щодо скорочення чисельності чиновників була досить популярною у Польщі, Данії, Ізраїлі. У сучасних конституційних демократіях зазвичай кількість міністрів урядів, що очолюють міністерства, коливається від 12 до 16 осіб. В Україні ця ситуація ускладнюється тим, що згідно зі статтею 114 Конституції, крім прем’єр-міністра та міністрів, мають бути також перший віцепрем’єр-міністр та принаймні два віцепрем’єр-міністра. Головна мета такої системи – забезпечити демократичну відповідальність і контроль. Проте в умовах українського семіпрезиденталізму така демократична відповідальність майже не діє, оскільки в українській системі управління влада концентрується в офісі Президента. Отже, чітко визначеної кількості міністрів для всіх країн не існує. Усе залежить від розміру країни, економіки, рівня розвитку, особливостей політичного розвитку тощо. Наявність необхідної кількості міністерств може гарантувати, що кожне з них зможе зосередитися на конкретних сферах, не розпорошуючи ресурси та увагу. Це сприятиме ефективнішому впровадженню реформи державного управління.