ПИСЕМНІ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ЯПОНІЇ

Анотація

Японія має давню історію, яка відображена в писемних джерелах. Цей вид джерел відіграє для пізнання куль- тури й історичного підґрунтя ключову роль у вивченні та розумінні її минулого. У статті проаналізовано основні писемні історичні джерела Японії. Ці тексти мають не лише історичну, а й міфологічну та релігійну цінність, оскільки описують походження світу, богів та імператорської династії.Розглядаються основні типи японських писемних джерел, їх класифікація, хронологічні межі й значення для історичних досліджень. Особливу увагу приділено найдавнішим письмовим пам’яткам, таким як «Кодзікі» (Записи про діяння давнини) і «Ніхон сьокі» (Аннали Японії), що є фактично першими офіційними хроніками, датованими восьмим століттям. Також розглянуто середньовічні літописи, документи самурайської культури й офіційні державні архіви періоду Едо. Епоха Камакура та Муроматі залишила численні щоденники придворної знаті, воєнні хроніки й релігійні трактати. Період Едо характеризується бюрократизацією управління, тому в цей історичний часовий проміжок збереглися численні адміністративні документи, листування, земельні када- стри, накази сьогунату зберегли, які є важливими джерелами для вивчення й аналізу соціальної історії Японії.Значний інтерес для істориків становить також епістолярна спадщина – приватне листування, яке часто зберігає унікальні відомості про політичні, економічні та культурні процеси.Проаналізовано специфіку збереження, перекладу й інтерпретації джерел. Робиться висновок про актуальність вивчення японських джерел у контексті глобальної історичної науки. Підсумовуючи, підкреслюємо, що сукупність цих писемних джерел формує підґрунтя для вивчення японської історії, культури та суспільного життя. Наголошується на важливості їх критичного аналізу й порівняння.