БОРОТЬБА ЗА ЛІДЕРСТВО В ЄВРЕЙСЬКОМУ РУСІ НА БУКОВИНІ  НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Олександр Добржанський

doi:10.32782/2305-9389/2025.33.10

Олександр Добржанський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-3817-188X

DOI: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.33.10

Ключові слова: Австро-Угорщина, Буковина, євреї, політична партія, антисемітизм, сіонізм, Б. Штраухер, Л. Келльнер.

Анотація

У статті проаналізовано боротьбу між окремими угрупуваннями єврейських політиків за вплив на суспільні процеси, формування політичних товариств і партій, визначення ідейних орієнтирів єврейського національного руху. Значну увагу приділено характеристиці двох найбільш яскравих лідерів євреїв цього часу – адвоката Беньяміна (Бенно) Штраухера та професора Чернівецького університету Леона Келльнера. Відзначено, що Бенно Штраухер на початку ХХ ст. став найбільш впливовим єврейським політиком Буковини. Він був одночасно й депутатом Австрійського парламенту, і Буковинського сейму, і Чернівецької міської ради. Він очолював Буковинську єврейську громаду й низку культурних і політичних товариств. У 1901 р. він створив першу політичну організацію євреїв Буковини «Єврейське народне товариство», у 1907 р. замість попередньої ним засновано «Єврейське національне товариство», яке 1909 р. перетворено в «Національну партію євреїв Буковини». Така концентрація влади викликала опозицію серед низки єврейських політиків, зокрема М. Ебнера, Ф. Менчеля й інших. Упродовж 1905–1910 рр. вони створили низку політичних товариств, які прагнули боротися із засиллям Б. Штраухера в політичному житті євреїв. Однак усі спроби завершувалися поразкою. Новий етап боротьби настав у 1910 р., коли лідером антиштраухерівської опозиції став Леон Келльнер. У жовтні цього року він виступив з ідеєю створення політичної організації «Буковинська народна рада». Цей проєкт утілено в життя вже в 1911 р. Цього ж року розгорнулася передвиборча боротьба до Буковинського сейму, а потім Австрійського парламенту.Хоча Національна партія Б. Штраухера отримала 6 депутатських місць у Буковинському сеймі, а прихильники Л. Келльнера – тільки два, це вже був значний успіх для опозиції. У статті підкреслено, що, незважаючи на гостру боротьбу, обидві політичні сили сповідували приблизно однакові ідейні орієнтири, відстоюючи визнання євреїв окремим народом, добиваючись розширення їхніх національно-культурних прав, пропагуючи ідеї сіонізму.Відмінності найбільше торкалися тактики дій і взаємин з іншими політичними силами краю. Підкреслено, що прихильники Б. Штраухера послідовно підтримували союзницькі відносини з українськими політичними силами.Загалом зазначена політична боротьба мала позитивний характер, бо сприяла демократизації єврейського руху, кристалізації національних гасел, консолідації розрізнених політичних сил.

Посилання

1. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст. : збірник док. та матеріалів / упор. О. Добржанський, М. Кушнір, М. Никирса. Чернівці, 2007.
2. З жидівского табору. Буковина. 1907. 9 (22) лютого.
3. Кушнір М. Виникнення та діяльність першого єврейського політичного товариства на Буковині на початку ХХ ст. Історико-політичні проблеми сучасного світу : збірник наукових статей. Чернівці, 2024. Т. 50. С. 153–165.
4. Нові буковинські посли. Буковина. 1907. 13 (26) травня.
5. Піддубний І. Місце та роль Бенно Штраухера у житті єврейської громади Чернівців та Буковини кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія «Історичні науки». 2022. Т. 35. С. 178–190.
6. An die Freunde und Gegner. Bukowiner-Volks-Zeitung. 1908. 1 März.
7. Aufruf des „Jüdischen Volksvereins“ in Czernowitz. Bukowiner Post. 1901. 23. Juli. S. 4.
8. Ausweis. Der Jüdische Volksrat. 1911. 10 März.
9. Der jüdisch-politische Verein veranstaltet. Bukowinaer-Volks-Zeitung. 1907. 3 März.
10. Der Volksrat der Bukowiner Juden. Der Jüdische Volksrat. 1911. 20 Jenner.
11. Dr. Strauchers Nationalverein. Bukowiner-Volks-Zeitung. 1907. 15 März.
12. Mitteilungen des statistischen Landesamtes des Herzogtums Bukowina. Heft XVII. Czernowitz, 1913.
13. Norst A. Alma mater Francisco-Josefina. Czernowitz, 1900.
14. Personalstand der k. k. Franz Josephs-Universität zu Czernowitz im Studienjahre 1909/1910. Czernowitz, 1909.
15. Pils R. Leon Kellner zwischen Czernowitz und Wien. Sachunterricht. Fundstücke aus der Wissenschaftsgeschichte / Eds. Brandstetter T., Rupnow D., Wessely C. Wien. 2008. S. 24–29.
16. Professor Dr. Leon Kellner. Czernowitzer Tagblatt. 1904. 30 März.
17. Programm des jüdisch-politischen Vereines. Bukowiner-Volks-Zeitung. 1907. 3. März
18. Radautz. (Der jüdische Volksrat.). Czernowitzer Tagblatt. 1910. 17 Nowember
19. Rechter D. At Eden’s door: the Habsburg Jewish life of Leon Kellner 1859–1928. London, 2023.
20. Rechter D. Becoming Habsburg: the Jews of Austrian Bukovina 1774–1918. Oxford & Portland, 2013.
21. Schiavoni G. Leon Kellner: un sionista fra la Vienna di Herzl e gli ebrei della Bucovina. Verso una terra “antica e nuova”: culture del sionismo (1895–1948) / Eds. Schiavoni G., Massino G. Roma. 1911. S. 79–102.
22. Sereth. (Der jüdische Volksrat.). Czernowitzer Tagblatt. 1910. 17 November.
23. Special Orts-Repertorien der im Österreichischen Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. XIII. Bukowina. Wien, 1885.
24. Teodor Herzls zionistische Schriften. Herausgegeben von Prof. Dr. Leon Kellner. Berlin, 1905.
25. Übersicht der Akademischen Behörden Professoren, Privatdozenten, Lehrer, Beamten etc. k. k. Franz-Josephs-Universität zu Czernowitz im Studienjahre 1904/1905. Czernowitz, 1904.
26. Wolf S. Programm des k. k. OberGymnasiums in Czernowitz in dem Herzogtum Bukowina für das Schuljahr 1872. Czernowitz, 1872.