НАРИСИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОДОВОДІВ ШЛЯХТИЧІВ ЗАБЛОЦЬКИХ ЗІ СКВИРЩИНИ
Анотація
У статті завдяки детальному аналізу широкого кола наукових та архівних джерел зібрано основні дані й окреслено ключові шляхи подальших досліджень питань генеалогії, вивчення родоводів шляхтичів Заблоцьких, що на кінець ХІХ ст. мешкали у Сквирському на інших сусідніх повітах Київської губернії. Актуальність теми дослідження полягає у недостатньому рівні наукового опрацювання та уваги до вивчення даного питання. Подальший його розгляд необхідний для якісного відтворення цілісної картини історичного та соціокультурного життя Центральної України ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні принципів об’єктивності та використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема індукції й дедукції, аналізу та синтезу, генетичного, бібліографічного, історичного, культурологічного та ін. У роботі простежено ключові моменти розвитку шляхетських родів Заблоцьких від XIV ст., часів Королівства Руси-України, до кінця XIX ст. Звернено увагу на причини та шляхи міграції українських еліт протягом окресленого періоду, а також на залежність політичних, соціальних, культурних чинників від еволюції та становищастародавньої української шляхти. Констатовано, що прізвище «Заблоцькі» було одним із доволі поширених на Волині, Берестейщині, Житомирщині, Київщині, Черкащині. Його представники були як серед оточення українських королів та князів, так і козацькими полковниками або старшиною часів Гетьманщини, дипломатами, знаними землевласниками тощо. За результатами здійсненого дослідження зроблено унаочнення основних ліній родоводів шляхтичів Заблоцьких, проаналізовано їхні статус та місце проживання. Висновком є підтвердження давності й елітарності прізвища «Заблоцький», що відноситься до цілої плеяди одних із перших відомих стародавніх, спадкових, гербових українських шляхтичів. Також до висновків можна віднести глибше розуміння генеалогії цих аристократичних династій. Перспективою подальших досліджень є вишукування, збір, аналіз архівних матеріалів, проведення прискіпливих студій задля формування комплексної, детальної картини хронології та історії родин Заблоцьких.
Посилання
2. Бачинська О.А. Дунайське козацьке військо. 1828–1868 рр. (До 170-річчя заснування). Одеса: Астропринт, 1998. 232 с.
3. Грушевський М.С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн., Т. 9. Кн. 1. Київ : Наукова думка, 1996. 880 с.
4. Заблоцький. Український генеалогічний форум. URL: https://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.php?t=3506 (дата звернення: 15.08.2023).
5. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. 452 с.
6. Лисенко С., Чернецький Є. Легітимована правобережна шляхта (кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.). Т. 2. Біла Церква : О. Пшонківський, 2006. 223 с.
7. Липинський В. Україна на переломі, 1657–1959: замітки до історії українського державного будівництва в XVII ст. Відень : Дніпросоюз, 1920. 304 с.
8. Мирончук А. Переписка польського консула Антонія Заблоцького як джерело з історії України другої половини XVIII ст. Україна і Польща – стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. Історія. Сьогодення. Майбутня перспектива. Київ, 2001. Ч. 1. С. 91–97.
9. Нечуй-Левицький І.С. Живцем поховані. Збірник творів у 10 томах. Т. 7. Київ : Наукова думка, 1966. 460 с.
10. Однороженко О.А. Родова геральдика Руського королівства та Руських земель Корони Польської XIV–XVI ст. Харків, 2009. 312 с.
11. Однороженко О. Українська родова геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІV–ХVІІІ ст.) : дис. … докт. іст. наук. Київ, 2009. 545 с.
12. Острозька давнина / ред. кол. І. Пасічник (гол. ред.), І. Тесленко (відп. ред.) та ін. Острог : Острозька академія, 2019. Вип. 6. 496 с.
13. Пам’ятки: археографічний щорічник. Архів української церкви, вип. 1: Документи до історії унії на Волині і Київщині кінця XVI – першої половини XVII ст. / упоряд. М.В. Довбищенко. Київ, 2001. 464 с.
14. Похилевич Л.І. Сказання про населені місцевості Київської губернії. Київ : Тип. Києво-Печерської лаври, 1864. 763 c.
15. Путівник по особових фондах Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського / відп. ред. Г.А. Скрипник ; заг. ред. Г.В. Довженок. Київ, 2005. 408 с.
16. Риботицькi (Буховські, Бжестянські, Губицькі, Волосецькі). Шляхта руських земель 1350–1650 рр. URL: https://sites.google.com/site/slahtavkl/Altavet/r/i (дата звернення: 15.08.2023).
17. Свербигуз В. Старосвітське панство. Варшава : Studio Literka, 1999. 249 с.
18. Слов'яно-молдавський літопис (1359–1504). Повне зібрання руських літописів. Воскресенская летопись. Т. 7. Санкт-Петербург, 1856. C. 256–258.
19. Cмуток І.І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV–XVIII ст.). Родоводи. Т. 3. Львів : Простір-М, 2020. 624 с.
20. Смуток І.І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV–XVIII ст.). Історико-генеалогічне дослідження : дис. … докт. іст. наук : 07.00.06. Київ, 2018. 590 с.
21. Смуток І., Смуток Л. Матеріали до генеалогії шляхти Галичини. Т. 1. Легітимації 1776–1817 рр. Біла Церква : Пшонківський О.В., 2016. 600 с.
22. Список дворян Киевской губернии. Київ : Тип. 1-й Київ. Артели Печ. Дела, 1906. 327 c.
23. Студії і матеріали з історії Волині / ред. Вип. В. Собчук. Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2009. 394 с.
24. Томазов В.В. Заблоцькі-Десятовські. Енциклопедія історії України. Т. 3 / В.А. Смолій (гол. ) та ін. Київ : Наукова думка, 2005. 672 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zablocki_Desyatovsky (дата звернення: 15.08.2023).
25. Ульяновський В.І. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї предків та нащадків. Київ : Простір, 2012. 1370 с.
26. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся : у 2-х т. Т. 1. Вінніпег : Volyn Society, 1984. 600 с.
27. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття. Київ : Laurus, 2012. 472 с.
28. Gajl T. Herbarz Polski. Lista Herbów. URL: http://gajl.wielcy.pl/herby_lista.php?query=9Zab%C5%82ocki&startp=0&herbcnt=9&lang=pl (дата звернення: 15.08.2023).
29. Kondratowicz L. O Zabłockim i mydle. Przypowieść szlachecka. URL: https://pl.wikisource.org/wiki/O_Zab%C5%82ockim_i_mydle (дата звернення: 15.08.2023).
30. Król Jan II Kazimierz – jezuita, kardynał, rex orthodoxus. Salon 24. URL: https://www.salon24.pl/u/ryuuk/624956,krol-janii-kazimierz-jezuita-kardynal-rex-orthodoxus (дата звернення: 15.08.2023).